1. Словник української мови в 11 томах

некоординований

НЕКООРДИНО́ВАНИЙ, а, е. Позбавлений координації.

Ніна помітила, що рухи в Софи були дивно некоординовані, вона змахувала руками так, ніби, пливучи, горнула під себе воду (Коп., Земля.., 1957, 172).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. некоординований — некоордино́ваний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. некоординований — -а, -е. Позбавлений координації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. некоординований — НЕКООРДИНО́ВАНИЙ, а, е. Дії, рухи або діяльність, робота яких не узгоджується внутрішньо. Ніна помітила, що рухи в Софи були дивно некоординовані, вона змахувала руками так, ніби, пливучи, горнула під себе воду (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах