1. Словник української мови в 11 томах

некритий

НЕКРИ́ТИЙ, а, е.

1. Який не має даху, покрівлі.

Відкладував Хома під осінь хату вкрити, Та на зиму ввійшов в некриту хату жити (Бор., Тв., 1957, 183).

2. Пошитий із шкури, не покритої ніякою тканиною (про одяг).

Кирило Самсонович Дубов’яз — важкий, кремезний, неквапливий, в некритому кожушку, добрих юхтових чоботях і шапці-ушанці — стояв серед бригадного двору (Ряб., Жайворонки, 1957, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. некритий — некри́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. некритий — -а, -е. 1》 Який не має даху, покрівлі. 2》 Пошитий із шкури, не покритої ніякою тканиною (про одяг). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. некритий — НЕКРИ́ТИЙ, а, е. 1. Який не має даху, покрівлі. Відкладував Хома під осінь хату вкрити, Та на зиму ввійшов в некриту хату жити (Л. Боровиковський). 2. Пошитий із шкури, не покритої ніякою тканиною (про одяг). Словник української мови у 20 томах
  4. некритий — НЕВКРИ́ТИЙ (про будівлю — який не має даху, покрівлі), НЕПОКРИ́ТИЙ, НЕКРИ́ТИЙ, БЕЗВЕ́РХИЙ. Якраз на край села, на белебні, стояла собі осторонь чиясь сирітська пустка: необмазана, невкрита (Панас Мирний); Відкладував Хома під осінь хату вкрити... Словник синонімів української мови