некультурний

НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, а, е.

1. З низьким рівнем культури; відсталий.

Боже, які ми ще некультурні (Коцюб., III, 1956, 306);

Некультурна країна;

// Який свідчить про чию-небудь темноту, відсталість.

Їде він [агроном] повнісінький бажання, повнісінький пориву, енергії допомогти темному селянинові в його некультурній праці (Вишня, І, 1956, 135).

2. Який не має культурних навиків; грубий.

Грубий, некультурний гуцул голосно називав такі часті [частини] тіла, про які станіславівська дячиха навіть сумнівалася, чи взагалі вони можуть у неї існувати (Хотк., II, 1966, 363);

Мама сердиться моя, Некультурний, каже, я. — Це чому? — питаю в мами. Каже: — Лишенько моє! Цукор ти береш руками, А для цього ложка є (Перв., Райдуга.., 1960, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. некультурний — (який не має належного виховання) невихований, (без вміння поводитися) неотесаний. Словник синонімів Полюги
  2. некультурний — некульту́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. некультурний — див. грубий Словник синонімів Вусика
  4. некультурний — -а, -е. 1》 З низьким рівнем культури; відсталий. Некультурна країна. || Який свідчить про чию-небудь темноту, відсталість. 2》 Який не має культурних навиків; грубий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. некультурний — НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, а, е. 1. З низьким рівнем освіти, культурного розвитку; неосвічений, неінтелігентний. Боже, які ми ще некультурні (М. Коцюбинський); Некультурна країна; // Який свідчить про чию-небудь темноту, відсталість; відсталий, малорозвинений. Словник української мови у 20 томах
  6. некультурний — ГРУ́БИЙ (який поводить себе нечемно; також про вдачу, поведінку й т. ін.), НЕЧЕ́МНИЙ, НЕВВІ́ЧЛИВИЙ, НЕГРЕ́ЧНИЙ, НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, РІЗКИ́Й, БРУТА́ЛЬНИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ підсил., ХАМОВИ́ТИЙ зневажл., СВИНУВА́ТИЙ зневажл., МУЖИКУВА́ТИЙ заст., зневажл. Словник синонімів української мови