1. Словник української мови в 11 томах

некурець

НЕКУРЕ́ЦЬ, рця́, ч. Людина, яка не має звички палити.

Курці зразу ж повалили на площадку сходів. У кімнаті лишилися некурці, обступили Федора Івановича (Головко, А. Гармаш, 1954, 62);

Смертність від рака легенів у курців вдесятеро більша, ніж у некурців (Наука.., 1, 1960, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. некурець — некуре́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. некурець — -рця, ч. Людина, яка не має звички курити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. некурець — НЕКУРЕ́ЦЬ, рця́, ч. Людина, яка не має звички палити. Курці зразу ж повалили на площадку сходів. У кімнаті лишилися некурці, обступили Федора Івановича (А. Головко); Смертність від рака легенів у курців вдесятеро більша, ніж у некурців (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах