нелинь
НЕ́ЛИНЬ, я, ч. Дуб, з якого не опадає листя.
Між молодої зелені Дуби зимові — нелині. Із міді, мабуть, листя їх, Що в хуртовину вистоїть! (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 64);
Дуб не хилить віти, Старого листя не кладе в траві, Суворим нелинем ще довго буде мріти (Мал., Серце.., 1959, 78).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нелинь — не́линь іменник чоловічого роду дуб, з якого не опадає листя Орфографічний словник української мови
- нелинь — -я, ч. Дуб, з якого не опадає листя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нелинь — Я, ч. Дуб, з якого не опадає листя. Запорожець — нелинь-дуб Край борів отаборився. (Кр:213). Словник поетичної мови Василя Стуса
- нелинь — НЕ́ЛИНЬ, я, ч. Дуб, з якого не опадає листя. Між молодої зелені Дуби зимові – нелині. Із міді, мабуть, листя їх, Що в хуртовину вистоїть! (Л. Дмитерко); Дуб не хилить віти, Старого листя не кладе в траві, Суворим нелинем ще довго буде мріти (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
- нелинь — Не́линь, -ня; -лині, -нів (дуб) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нелинь — Не́линь, -ня м. Дубъ, не теряющій листьевъ на зиму. Чуб. І. 132. Словник української мови Грінченка