1. Словник української мови в 11 томах

немало

НЕМА́ЛО.

1. присл. Багато; у значній мірі.

Учені люди.. немало попрацювали над виучуванням старих мов (Мирний, V, 1955, 306);

Немало проскакали вони по дорогах та бездоріжжю (Стельмах, І, 1962, 606);

Порівнявшись з Саливоном, голова чемно зняв.. кашкета, чим немало здивував конюха (Збан., Переджнив’я, 1960, 227).

2. числ. неознач.-кільк. Точно не визначена велика кількість.

За своє літування у полонині зазнав Іван немало пригод (Коцюб., II, 1955, 326);

Куля засіла в плечі, і лікарям довелося докласти немало зусиль, щоб її звідти витягти (Ткач, Крута хвиля, 1954, 247);

Людей немало в тій війні лягло (Рильський, III, 1961, 295);

// у знач. присудк. сл.

Дітей було у неї теж немало — аж четверо (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 7);

Звісно, свинства в управі багато, мабуть, його скрізь немало (Коцюб., III, 1956, 187).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. немало — Слово чимало виражає поняття кількості, міри, часу. Складається воно з питальної частки чи і прислівника мало. Ще наприкінці ХІХ ст. словники подавали його як сполучення: кожна частина писалася окремо. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. немало — нема́ло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. немало — присл. Багато, чимало. Немало бійців полягло від танкового вогню (О.Гончар); Після цих слів немало заробітчан полізли руками до потилиць (М.Стельмах). Про узгодження присудка див. багато. Літературне слововживання
  4. немало — див. багато Словник синонімів Вусика
  5. немало — 1》 присл. Багато; у значній мірі. 2》 числ. неознач.-кільк. Точно не визначена велика кількість. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. немало — НЕМА́ЛО. 1. присл. Стільки, скільки треба; вдосталь, доволі, достатньо. Учені люди .. немало попрацювали над виучуванням старих мов (Панас Мирний). 2. числ. неознач.-кільк. Точно не визначена велика кількість (про міру, обсяг і т. ін.); чимало, багато. Словник української мови у 20 томах
  7. немало — ба́чити / поба́чити (бага́то (нема́ло)) сві́ту (сві́та). Бувати в багатьох місцях, подорожуючи. З’їздив (Остап) з ним (паном) багато чужих сторін, бачив багато світу і .. Фразеологічний словник української мови
  8. немало — БАГА́ТО (про велику кількість, міру, обсяг і т. ін.), БАГА́ЦЬКО розм., ПО́ВНО підсил. розм., ВИ́ДИМО-НЕВИ́ДИМО підсил. розм., ПРЕБАГА́ТО підсил. розм., ДОСТОБІ́СА підсил. розм., ДОСТОЛИ́ХА підсил. розм., рідше, ХТО́ЗНА-СКІ́ЛЬКИ підсил. розм. Словник синонімів української мови