1. Словник української мови в 11 томах

немарно

НЕМА́РНО. Присл. до нема́рний.

Щоб недаром жити, немарнО тратити час, вона взялась то сим, то тим перепродувати (Мирний, II, 1954, 135);

На душі у мене тепло й гарно, Що недарма я по землі ходив, Що народився я на світ немарно! (Дмит., Київські кручі, 1962, 38);

А квіти, квіти!.. Солов’я немарно вабить пишна рожа (Сос., Щастя.., 1962, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. немарно — нема́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. немарно — Присл. до немарний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. немарно — НЕМА́РНО. Присл. до нема́рний. Щоб недаром жити, немарно тратити час, вона взялась то сим, то тим перепродувати (Панас Мирний); На душі у мене тепло й гарно, Що недарма я по землі ходив, Що народився я на світ немарно! (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах
  4. немарно — НЕДАРЕ́МНО (НЕДАРЕ́МНЕ) (не без підстав, не без причин), НЕДА́РМА́, НЕДА́РОМ, НЕДУ́РНО розм., НЕСПРО́СТА розм.; НЕМА́РНО (маючи певні підстави, причини; не без користі). Вся мудрість людини — в праці. З нею почуваєш, що живеш недаремно на світі (О. Словник синонімів української мови