ненадовго
НЕНАДО́ВГО, присл. На короткий, нетривалий час, на невеликий строк.
Ненадовго зійшлися ми, Серденько, з тобою; Ненадовго скохалися, Як риба з водою (Щог., Поезії, 1958, 64);
Прощайте, любі друзі, ненадовго — Ми стрінемось в найближчих днях (Шпак, Вибр., 1952, 14);
// Протягом короткого, нетривалого часу.
Інколи ночами таки й справді горіло десь. Щоправда, зрідка й ненадовго — спалахне та й погасне скоро (Головко, II, 1957, 362);
Ненадовго зазнала дівка щастя, бо не більше як місяць відвідував Олексій (Л. Янов., І, 1959, 35).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ненадовго — ненадо́вго прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ненадовго — присл. На короткий час; рідше – недовго. Очуняв, повеселів Йосип, та ненадовго (Панас Мирний); – Я ненадовго, – сказав хлопець. – У мене коротка справа (А.Хижняк); Ненадовго зазнала дівка щастя (Л.Яновська). Літературне слововживання
- ненадовго — присл. На короткий, нетривалий час, на невеликий строк. || Протягом короткого, нетривалого часу. Ненадовго затриматися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ненадовго — НЕНАДО́ВГО, присл. На короткий, нетривалий час, на невеликий строк. Ненадовго зійшлися ми, Серденько, з тобою; Ненадовго скохалися, Як риба з водою (Я. Щоголів); Прощайте, любі друзі, ненадовго – Ми стрінемось в найближчих днях (М. Словник української мови у 20 томах
- ненадовго — Ненадо́вго, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)