ненаситно
НЕНА́СИ́ТНО. Присл. до нена́си́тний 2.
— Ми набирались знань жадібно, ненаситно; ми завжди налітали на нову бібліотеку-пересувку, наче голодні оси на мед (Вол., Дні.., 1958, 87);
*Образно. Сніп за снопом лізе до барабана, а звір-машина все ненаситно реве й клацає стальними зубами (Донч., І, 1956, 82).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ненаситно — нена́си́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ненаситно — Присл. до ненаситний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ненаситно — НЕНА́СИ́ТНО. Присл. до нена́си́тний 2. – Ми набирались знань жадібно, ненаситно; ми завжди налітали на нову бібліотеку-пересувку, наче голодні оси на мед (І. Волошин); * Образно. Сніп за снопом лізе до барабана, а звір-машина все ненаситно реве й клацає стальними зубами (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах