1. Словник української мови в 11 томах

необережно

НЕОБЕРЕ́ЖНО. Присл. до необере́жний.

Романик зовсім охляв. Був подібний до накрохмаленої ляльки, яку необережно залишили під дощем (Вільде, Сестри.., 1958, 470);

Ігор необережно наступив на сухий сучок, і він голосно хруснув (Донч., V, 1957, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. необережно — необере́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. необережно — див. необачно Словник синонімів Вусика
  3. необережно — Присл. до необережний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. необережно — НЕОБЕРЕ́ЖНО. Присл. до необере́жний. Романик зовсім охляв. Був подібний до накрохмаленої ляльки, яку необережно залишили під дощем (Ірина Вільде); Ігор необережно наступив на сухий сучок, і він голосно хруснув (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  5. необережно — Необере́жно нар. Неосторожно. Словник української мови Грінченка