1. Словник української мови в 11 томах

неоглядний

НЕОГЛЯ́ДНИЙ, а, е. Який не має видимих меж, дуже великий щодо розміру; неосяжний, неозорий.

Неоглядне поле за селом прослалося (Горд., Чужу ниву.., 1947, 227);

Перед очима простиралося неоглядне море (Жур., Звич. турботи, 1960, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неоглядний — неогля́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неоглядний — див. НЕОСЯЖНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. неоглядний — див. безмежний Словник синонімів Вусика
  4. неоглядний — -а, -е. Який не має видимих меж, дуже великий щодо розміру; неосяжний, неозорий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. неоглядний — НЕОГЛЯ́ДНИЙ, а, е. Який не має видимих меж, дуже великий щодо розміру; неосяжний, неозорий. Неоглядне поле за селом прослалося (К. Гордієнко); Перед очима простиралося неоглядне море (С. Журахович). Словник української мови у 20 томах
  6. неоглядний — БЕЗМЕ́ЖНИЙ (про простір — який не має видимих меж), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ, НЕОКРА́ЇЙ поет.; БЕЗДО́ННИЙ (звичайно про небо); БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, НЕЗМІРЕ́ННИЙ підсил. Словник синонімів української мови