1. Словник української мови в 11 томах

неодночасно

НЕОДНОЧА́СНО. Присл. до неодноча́сний.

Неоднаково й неодночасно приходить до людей свідомість, не швидко вивітрюється з душ дрібновласницька стихія (Ю. Янов., II, 1954, 165).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неодночасно — неодноча́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. неодночасно — Присл. до неодночасний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неодночасно — НЕОДНОЧА́СНО. Присл. до неодноча́сний. Неоднаково й неодночасно приходить до людей свідомість, не швидко вивітрюється з душ дрібновласницька стихія (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах