1. Словник української мови в 11 томах

неозорий

НЕОЗО́РИЙ, а, е. Якого не можна осягнути поглядом, дуже великий щодо розміру; неоглядний, неосяжний.

Неозора плантація зеленим соковитим листом виблискує на сонці (Горд., Цвіти.., 1951, 25);

Вітчизно неозора, Ти всім нам дорога! (Шпорта, Твої літа, 1950, 168);

Неозорий краєвид розкинувся ген-ген до обрію (Донч., V, 1957, 82);

// перен. Великий, необмежений щодо можливостей.

Кібернетика — наука молода. Перед нею неозорі перспективи розвитку (Знання.., 1, 1966, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неозорий — неозо́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неозорий — див. НЕОСЯЖНИЙ; неозорений. Словник синонімів Караванського
  3. неозорий — див. безмежний Словник синонімів Вусика
  4. неозорий — -а, -е. Якого не можна осягнути поглядом, дуже великий щодо розміру; неоглядний, неосяжний. || перен. Великий, необмежений щодо можливостей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. неозорий — НЕОЗО́РИЙ, а, е. Якого не можна осягнути поглядом, дуже великий щодо розміру; неоглядний, неосяжний. Неозора плантація зеленим соковитим листом виблискує на сонці (К. Гордієнко); Неозорий краєвид розкинувся ген-ген до обрію (О. Донченко); // перен. Словник української мови у 20 томах
  6. неозорий — БЕЗМЕ́ЖНИЙ (про простір — який не має видимих меж), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ, НЕОКРА́ЇЙ поет.; БЕЗДО́ННИЙ (звичайно про небо); БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, НЕЗМІРЕ́ННИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  7. неозорий — Неозо́рий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)