1. Словник української мови в 11 томах

неокантіанець

НЕОКАНТІА́НЕЦЬ, нця, ч. Прихильник, послідовник неокантіанства.

З позицій цільного філософського матеріалізму Чернишевський боровся з неокантіанцями, позитивістами та іншими представниками ідеалістичних течій (Ком. Укр., 12, 1966, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неокантіанець — неокантіа́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. неокантіанець — -нця, ч. Прихильник, послідовник неокантіанства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неокантіанець — НЕОКАНТІА́НЕЦЬ, нця, ч. Прихильник, послідовник неокантіанства. Словник української мови у 20 томах