1. Словник української мови в 11 томах

неопалимий

НЕОПАЛИ́МИЙ, а, е, заст., поет. Який горить і не згоряє.

Водою скроплена живою, Неопалима у вогні, Незламна в праці й серед бою, Єднаючи труди й пісні, Іде родиною одною Країна Рад в незгасні дні (Рильський, III, 1961, 94);

// перен. Який не зникає, постійно зберігається.

Моя любов не одцвіта, любов неопалима. І що для неї ці літа, що пролітають мимо!.. (Сос., Близька далина, 1960, 234).

◊ Неопали́ма купина́:

а) у біблійній міфології — терновий кущ, який горить і якимось чудом не згоряє.

*У порівн. Мов неопалима купина, встала з вогню, руїн, попелу наша рідна Україна (Цюпа, Україна.., 1960, 77);

б) у церковному вжитку — назва ікони із зображенням богородиці, яка ніби рятує від пожежі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неопалимий — неопали́мий прикметник поет. Орфографічний словник української мови
  2. неопалимий — -а, -е, заст., поет. Який горить і не згоряє. || перен. Який не зникає, постійно зберігається. Неопалима купина — а) у біблійній міфології – терновий кущ, який горить і якимось дивом не згоряє; б) у церковному вжитку – назва ікони із зображенням Богородиці, яка рятує від пожежі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неопалимий — Неспальний Словник чужослів Павло Штепа
  4. неопалимий — НЕОПАЛИ́МИЙ, а, е, заст., поет. Який горить і не згоряє; // перен. Який не слабшає, не зникає з часом (перев. про любов, кохання); незга́сний. Моя любов не одцвіта, любов неопалима. І що для неї ці літа, що пролітають мимо!.. (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  5. неопалимий — НЕВГАСИ́МИЙ (звичайно про почуття — який не послаблюється, не зникає з часом), НЕЗГА́СНИЙ, НЕЗГАСИ́МИЙ, НЕПОГА́СНИЙ, НЕВГАСА́ЮЧИЙ, НЕГА́СНУЧИЙ, НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, НЕВГА́СНИЙ поет., НЕГАСИ́МИЙ заст., поет., НЕЗАГА́СНИЙ поет. Словник синонімів української мови