неописаний

НЕОПИ́САНИЙ, а, е.

1. Який не підлягав описові, якого не описали.

Неописане майно.

2. Якого важко виразити, описати словами.

— Я з неописаною тривогою поклонився і став, неначе вкопаний (Фр., IV, 1950, 293);

— Дівчата, красуні ви наші неописані, чи не вирішили ви гуртом вийти за наших хлопців заміж? (Збан., Переджнив’я, 1955, 275).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неописаний — неопи́саний прикметник якого не описали Орфографічний словник української мови
  2. неописаний — НЕОПИСАНИЙ – НЕ ОПИСАНИЙ – НЕОПИСАННИЙ Неописаний, прикм. Якого не описали: неописане майно. Не описаний, част. з дієприкм.: ще ніким не описана подія. Неописанний. Якого не можна, важко описати; надзвичайної сили, краси тощо: неописанна тривога, неописанна врода. Літературне слововживання
  3. неописаний — -а, -е. 1》 Який не підлягав описові, якого не описали. Неописане майно. 2》 Якого важко виразити, описати словами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неописаний — НЕОПИ́САНИЙ, а, е. 1. Який не підлягав описові, якого не описали. Неописане майно. 2. Якого важко виразити, описати словами. – Я з неописаною тривогою поклонився і став, неначе вкопаний (І. Словник української мови у 20 томах
  5. неописаний — НЕСКАЗА́ННИЙ (якого не можна виразити в словах, передати словами), НЕВИМО́ВНИЙ, НЕПЕРЕДА́ВАНИЙ, НЕОПИ́САНИЙ, НЕОПИСА́ННИЙ. Несказанна ненависть заблискала в її очах (О. Словник синонімів української мови