1. Словник української мови в 11 томах

неперервний

НЕПЕРЕ́РВНИЙ, а, е. Який триває безперестанно, постійно, без перерви; безперервний.

Поет може бути сильним тільки при тій умові, якщо весь час буде в своєму серці відчувати неперервний зв’язок з джерелами землі, життя джерелами (Тич., III, 1957, 218).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неперервний — непере́рвний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неперервний — -а, -е. Який триває безперестанно, постійно, без перерви; безперервний. Неперервний виробничий цикл. Неперервна величина мат. — змінна, яка приймає усі числові значення або усі значення, що знаходяться між деякими межами. Неперервна функція мат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неперервний — НЕПЕРЕ́РВНИЙ, а, е, діал. Який триває безперестанно, постійно, без перерви; безперервний. Поет може бути сильним тільки при тій умові, якщо весь час буде в своєму серці відчувати неперервний зв'язок з джерелами землі, життя джерелами (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
  4. неперервний — ПОСТІ́ЙНИЙ (який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись), СТА́ЛИЙ, БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУПИ́ННИЙ, НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ), НЕСПИ́ННИЙ, БЕЗПЕРЕСТА́ННИЙ, БЕЗНАСТА́ННИЙ, НЕНАСТА́ННИЙ, ПОВСЯКЧА́СНИЙ, БЕЗЗМІ́ННИЙ, НЕПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУСТА́ННИЙ... Словник синонімів української мови