неписаний
НЕПИ́САНИЙ, а, е. Який існує за звичаєм, за традицією; не установлений, не прийнятий офіційно.
Тася вже знала найменші подробиці внутрішнього життя ринку, його правила й розпорядки, його неписані закони (Дмит., Розлука, 1957, 176);
Кожен сквер у цьому місті мав свій неписаний статут (Руд., Остання шабля, 1959, 105).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неписаний — непи́саний прикметник Орфографічний словник української мови
- неписаний — -а, -е. Який існує за звичаєм, за традицією; не установлений, не прийнятий офіційно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неписаний — НЕПИ́САНИЙ, а, е. Який існує за звичаєм, за традицією; не установлений, не прийнятий офіційно. Тася вже знала найменші подробиці внутрішнього життя ринку, його правила й розпорядки, його неписані закони (Л. Дмитерко); Кожен сквер у цьому місті мав свій неписаний статут (М. Руденко). Словник української мови у 20 томах
- неписаний — Неписаний, -а, -е 1) Не писанный, не написанный. 2) Устный. Українська пісня і неписана словесність народу українського. К. ХП. 7. Словник української мови Грінченка