1. Словник української мови в 11 томах

неповажання

НЕПОВАЖА́ННЯ, я, с. Те саме, що непова́га.

Не знаю, як прийнята вона [стаття] у Харкові, а в Києві нею незадоволені за "неповажання старших", виражене в ній (Л. Укр., V, 1956, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неповажання — неповажа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. неповажання — -я, с. Те саме, що неповага. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неповажання — НЕПОВАЖА́ННЯ, я, с. Те саме, що непова́га. Не знаю, як прийнята вона [стаття] у Харкові, а в Києві нею незадоволені за “неповажання старших”, виражене в ній (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах