1. Словник української мови в 11 томах

неповороткість

НЕПОВОРО́ТКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до неповоротки́й.

*Образно. Він гнівався тепер на свою забудькуватість, на свою відсталість, на негнучкість і неповороткість своєї думки (Загреб., Спека, 1961, 206).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неповороткість — неповоро́ткість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. неповороткість — -кості, ж. Абстр. ім. до неповороткий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неповороткість — НЕПОВОРО́ТКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до неповоротки́й. * Образно. Він гнівався тепер на свою забудькуватість, на свою відсталість, на негнучкість і неповороткість своєї думки (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах