1. Словник української мови в 11 томах

непогамований

НЕПОГАМО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що непогамо́вний.

Я кидаюсь по хаті, як зранений звір, і в непогамованій злобі розпихаю меблі й хочу все знищити (Коцюб., І, 1955, 417);

З білими плямами на вилицях, рясним потом на лобі, воно [обличчя] видавало непогамоване хвилювання (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непогамований — непогамо́ваний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. непогамований — див. запальний; непокірний Словник синонімів Вусика
  3. непогамований — -а, -е, рідко. Те саме, що непогамовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. непогамований — НЕПОГАМО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що непогамо́вний. Я кидаюсь по хаті, як зранений звір, і в непогамованій злобі розпихаю меблі й хочу все знищити (М. Коцюбинський); З білими плямами на вилицях, рясним потом на лобі, воно [обличчя] видавало непогамоване хвилювання (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  5. непогамований — Непогамо́ваний, -а, -е 1) Неукротимый; невоздержный, неумѣренный; необузданный. 2) Неукрощенный, неудержанный. Словник української мови Грінченка