1. Словник української мови в 11 томах

непогожий

НЕПОГО́ЖИЙ, а, е. Хмарний і дощовий; непогідний.

День як день, хмурий, непогожий, яких багато проминуло вже (Вас., II, 1959, 40);

Стояли літні, але непогожі дні (Чорн., Визвол. земля, 1959, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непогожий — непого́жий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непогожий — -а, -е. Хмарний і дощовий; непогідний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непогожий — НЕПОГО́ЖИЙ, а, е. Хмарний і дощовий; непогідний. День як день, хмурий, непогожий, яких багато проминуло вже (С. Васильченко); Стояли літні, але непогожі дні (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах
  4. непогожий — НЕПОГО́ЖИЙ (про день, час, пору року і т. ін. — який характеризується поганою погодою), НЕПОГІ́ДНИЙ (НЕПОГО́ДНИЙ рідко). Ніч непогожа, можна від усякого ока укритися (Марко Вовчок); Непогідного дня і хмарного Я із города йшов вечором (І. Франко). — Пор. Словник синонімів української мови
  5. непогожий — Непогожий, -а, -е 1) Неблагопріятный. 2) Ненастный, непогодливый. Виходила хмара чорная і другая непогожая. Чуб. V. 764. 3) непого́жа вода́. Несвѣжая вода. Словник української мови Грінченка