1. Словник української мови в 11 томах

неподоланний

НЕПОДОЛА́ННИЙ, а, е. Якого не можна подолати, якому не можна протистояти; дуже сильний; непереборний, непереможний.

Стебла [рослин] витикалися з землі назустріч сонцю, випростувались, множились, обіймалися й спліталися в таємничому неподоланному русі росту (Довж., І, 1958, 437);

Наша партія — народу неподоланний авангард (Уп., Вірші.., 1957, 67).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неподоланний — (про почуття, які важко стримати) незборимий, непоборний, непереборний, непереможний. Словник синонімів Полюги
  2. неподоланний — неподола́нний прикметник непереможний Орфографічний словник української мови
  3. неподоланний — див. непохитний; твердий Словник синонімів Вусика
  4. неподоланний — -а, -е. Якого не можна подолати, якому не можна протистояти; дуже сильний; непереборний, непереможний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. неподоланний — НЕПОДОЛА́ННИЙ, а, е. Якого не можна перемогти, подолати, знищити (про народ, країну, армію тощо) дуже сильний; непереборний, непереможний. * Образно. Жива душа народна, жива неподоланна! (О. Словник української мови у 20 томах
  6. неподоланний — НЕПЕРЕМО́ЖНИЙ (про народ, країну, армію тощо, про силу, єдність, вірність і т. ін. — якого не можна перемогти, здолати, знищити), НЕЗДОЛА́ННИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ (НЕЗЛО́МНИЙ), НЕПОБО́РНИЙ, НЕЗБОРИ́МИЙ, НЕПОДОЛА́ННИЙ, НЕСКОРИ́МИЙ, НЕЗБО́РНИЙ уроч. Словник синонімів української мови