1. Словник української мови в 11 томах

непосида

НЕПОСИ́ДА, и, ч. і ж., розм. Рухлива, енергійна людина, що не любить довго бути, сидіти на одному місці і без певного заняття.

Тут усі привітні до мене, люблять, надії якісь покладають; навіть ось ця непосида — і та примовкла: сорочку мені дошиває (Вас., Вибр., 1954, 28);

// Уживається як лайливе слово.

Мама розсердилася на мене, бо відразу накинулась: — І де ти тільки бігаєш, непосидо? (Збан., Мор. чайка, 1959, 75).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непосида — непоси́да іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. непосида — Непосидько, побігайло, побігайко, пострибун, вертун, дзиґа, р. пойда. Словник синонімів Караванського
  3. непосида — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  4. непосида — -и, ч. і ж., розм. Рухлива, енергійна людяна, що не любить довго бути, сидіти на одному місці та без певного заняття. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. непосида — НЕПОСИ́ДА, и, ч. і ж., розм. Рухлива, енергійна людина, що не любить довго бути, сидіти на одному місці і без певного заняття. Тут усі привітні до мене, люблять, надії якісь покладають; навіть ось ця непосида – і та примовкла: сорочку мені дошиває (С. Словник української мови у 20 томах
  6. непосида — НЕПОСИ́ДА розм. (непосидюча людина), НЕПОСИ́ДЬКО розм. рідше; ДЗИ́ГА розм., ВЕРТУ́Н розм., КРУТЬКО́ розм. рідше (швидка в рухах, вертлява людина); ВЕРТУ́ХА розм. (про дівчину, жінку). Був це хлопець жвавий, за що і прозивався в школі "непосидою" (І. Словник синонімів української мови