1. Словник української мови в 11 томах

непосидючість

НЕПОСИДЮ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. непосидю́чий.

Довше року-півтора, він не жив ніде: метушлива непосидючість гнала тихого учителя математики з міста до міста (Смолич, II, 1958, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непосидючість — непосидю́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. непосидючість — -чості, ж. Властивість за знач. непосидючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непосидючість — НЕПОСИДЮ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. непосидю́чий. Довше року-півтора, він не жив ніде: метушлива непосидючість гнала тихого учителя математики з міста до міста (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах