1. Словник української мови в 11 томах

непосидячка

НЕПОСИДЯ́ЧКА, и, ж.: Бере́ непосидя́чка кого, розм. — не сидиться кому-небудь.

Мотрю в бабиній хаті непосидячка брала, щодня вона заходила в свою хату (Мирний, І, 1949, 323).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непосидячка — -и, ж. Те саме, що непосидячість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. непосидячка — НЕПОСИДЯ́ЧКА, и, ж.: ◇ (1) Непосидя́чка бере́ кого – хто-небудь не може всидіти десь. Мотрю в бабиній хаті непосидячка брала (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. непосидячка — Непосидя́чка, -ки ж. Нетерпѣливость, не дающая и на мѣстѣ усидѣть. непосидя́чка бере́. Не сидится отъ нетерпѣнія. Иногда прилагается къ человѣку и употребляется въ смыслѣ: непосѣда. Ну, та й непосидячка з тебе! Тільки прийшов, — уже й біжить. Словник української мови Грінченка