1. Словник української мови в 11 томах

непосидящий

НЕПОСИДЯ́ЩИЙ, а, е, рідко. Те саме, що непосидю́чий.

Мокрієвська вешталась, крутилась по кімнатах, непосидяща та жвава, як живе срібло (Н.-Лев., IV, 1956, 324).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непосидящий — непосидя́щий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. непосидящий — -а, -е, рідко. Те саме, що непосидючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непосидящий — НЕПОСИДЯ́ЩИЙ, а, е, рідко. Те саме, що непосидю́чий. Мокрієвська вешталась, крутилась по кімнатах, непосидяща та жвава, як живе срібло (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. непосидящий — НЕПОСИДЮ́ЧИЙ (НЕПОСИДЮ́ЩИЙ) (який не може довго всидіти, пробути на одному місці, за одним заняттям або без певного заняття), НЕПОСИ́ДЛИВИЙ, НЕВСИ́ДЛИВИЙ, НЕВГАМО́ВНИЙ, НЕВГОМО́ННИЙ, НЕПОСИДЯ́ЧИЙ (НЕПОСИДЯ́ЩИЙ рідко) розм., ТОВКУ́ЩИЙ розм. Словник синонімів української мови