1. Словник української мови в 11 томах

непотьмарений

НЕПОТЬМА́РЕНИЙ, а, е. Не затемнений, не покритий мороком.

*Образно. Батьківщино радянська прекрасна — Рідні шахти, поля, ручаї, Небеса твої чисті і ясні, Непотьмарені далі твої! (Гірник, Друзі.., 1953, 48);

// перен. Який не втратив ясності.

Пустили потім ясу, що звихнулась умом Чабаниха, але цьому мало хто вірив, бо в очах у неї видно було непотьмарений розум (Гончар, Тронка, 1963, 196).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непотьмарений — непотьма́рений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непотьмарений — -а, -е. Не затемнений, не покритий мороком. || перен. Який не втратив ясності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непотьмарений — НЕПОТЬМА́РЕНИЙ, а, е. Не затемнений, не покритий мороком. Непотьмарене небо; // перен. Який не втратив ясності. Пустили потім ясу, що звихнулась умом Чабаниха, але цьому мало хто вірив, бо в очах у неї видно було непотьмарений розум (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. непотьмарений — Я́СНИ́Й (нічим не затьмарений, не покритий мороком), СВІ́ТЛИЙ, ЯСКРА́ВИЙ, ПРОЗО́РИЙ, БЕЗХМА́РНИЙ, НЕЗАТЬМА́РЕНИЙ, НЕПОТЬМА́РЕНИЙ, ЧИ́СТИЙ (також про небо). Даль ясна, і в голубому небі спокій (В. Словник синонімів української мови