1. Словник української мови в 11 томах

непочатий

НЕПОЧА́ТИЙ, а, е.

1. Якого не починали, до якого не доторкувалися, не бралися.

Осторонь на столі стоїть на декілька персон непочата вечеря (Вас., III, 1960, 222);

Працю непочату Не можна більш не починать (Шпорта, Запоріжці, 1952, 42).

2. перен. Морально чистий, непорочний.

Охолонувши трохи з першого враження, до якого здатні лише такі вразливі, чисті й непочаті натури, якою була Начкова, він придивлявся до неї уважніше (Фр., VI, 1951, 228).

3. перен. Якого є надміру, у великій кількості.

— Пасіка, вівці і плодовий сад, то, я думаю, ще непочаті наші резерви (Кучер, Трудна любов, 1960, 25);

Ой вставай же, сило рідная, Непоборна, непочатая (Черн., Поезії, 1959, 150).

Непоча́тий край (рідко куто́к) чого — дуже багато, велика кількість чого-небудь.

На селі праці для партійця — непочатий край (Головко, II, 1957, 82);

Непочатий куток Тих пісень, тих казок Непоявлених ще зостається (Дн. Чайка, Тв., 1960, 281).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непочатий — непоча́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непочатий — -а, -е. 1》 Якого не починали, до якого не доторкувалися, не бралися. 2》 перен. Морально чистий, непорочний. 3》 перен. Якого є надміру, у великій кількості. Непочатий край. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непочатий — НЕПОЧА́ТИЙ, а, е. 1. До якого не бралися, не доторкувалися, якого не починали. Осторонь на столі стоїть на декілька персон непочата вечеря (С. Васильченко); Працю непочату Не можна більш не починать (Я. Шпорта). 2. перен. Морально чистий, незіпсований. Словник української мови у 20 томах
  4. непочатий — непоча́тий край чого. Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). Фразеологічний словник української мови
  5. непочатий — НЕЗА́ЙМАНИЙ (якого ніхто не брав, не використовував, до якого ніхто не приступав і т. ін.), НЕТО́РКАНИЙ, НЕТО́РКНУТИЙ, НЕДОТО́РКАНИЙ, НЕРУ́ШЕНИЙ, НЕПОЧА́ТИЙ, НЕРОЗПОЧА́ТИЙ (якого не починали, до якого ще не бралися); ЦІ́ЛИЙ (який зберігся, залишився). Словник синонімів української мови
  6. непочатий — Непочатий, -а, -е Неначатый, нетронутый. Непочатою водою мийте біле тіло. Мкр. Н. Словник української мови Грінченка