1. Словник української мови в 11 томах

непояснимий

НЕПОЯСНИ́МИЙ, а, е. Якого не можна пояснити, який не піддається поясненню.

Йому затяло дух, і він щосили боровся з цим непояснимим для нього жахним чуттям (Досв., Вибр., 1959, 344);

Дивлячись на програші та виграші інших, хлопець поступово проймався дивною, непояснимою певністю, що йому поталанить (Гончар, І, 1959, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непояснимий — непоясни́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непояснимий — -а, -е. Якого не можна пояснити, який не піддається поясненню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непояснимий — див. непостежимий Словник чужослів Павло Штепа
  4. непояснимий — НЕПОЯСНИ́МИЙ, а, е. Те саме, що непоясне́нний. Йому затяло дух, і він щосили боровся з цим непояснимим для нього жахним чуттям (Олесь Досвітній); Дивлячись на програші та виграші інших, хлопець поступово проймався дивною, непояснимою певністю, що йому поталанить (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  5. непояснимий — НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ (якого не можна зрозуміти, збагнути); МАЛОЗРОЗУМІ́ЛИЙ (який важко зрозуміти); НЕЯ́СНИ́Й, НЕПЕ́ВНИЙ, ТУМА́ННИЙ підсил., ТЕ́МНИЙ підсил. (про зміст, причини і т. ін. Словник синонімів української мови