1. Словник української мови в 11 томах

непривітно

НЕПРИВІ́ТНО.

1. Присл. до неприві́тний.

Копронідос зустрів його дуже непривітно… (Н.-Лев., III, 1956, 392);

Од мене син мій непривітно одводить очі золоті… (Сос., II, 1958, 455).

2. у знач. присудк. сл. Неприємно, незатишно.

Дівчинці було вдома без батька журно й непривітно (Донч., IV, 1957, 157);

Настала пізня осінь, на полі мокро, непривітно (Ле, Право.., 1957, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непривітно — неприві́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. непривітно — 1》 Присл. до непривітний. 2》 у знач. присудк. сл. Неприємно, незатишно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непривітно — НЕПРИВІ́ТНО. 1. Присл. до неприві́тний. Копронідос зустрів його дуже непривітно... (І. Нечуй-Левицький); Од мене син мій непривітно одводить очі золоті... (В. Сосюра). 2. у знач. присудк. сл. Неприємно, незатишно. Словник української мови у 20 томах
  4. непривітно — Неприві́тно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)