1. Словник української мови в 11 томах

непримушений

НЕПРИМУ́ШЕНИЙ, а, е. Позбавлений вимушеності, неприродності; невимушений.

Розмова швидко стала непримушеною й дружньою (Баш, Вибр., 1948, 145).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непримушений — неприму́шений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непримушений — -а, -е. Позбавлений вимушеності, неприродності; невимушений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непримушений — НЕПРИМУ́ШЕНИЙ, а, е. Позбавлений неприродності, вимушеності; несилуваний, невимушений. Розмова швидко стала непримушеною й дружньою (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах
  4. непримушений — НЕВИ́МУШЕНИЙ (позбавлений напруженості, скованості, натягнутості), БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ, ВІ́ЛЬНИЙ, ПРИРО́ДНИЙ, НЕСИ́ЛУВАНИЙ, ПРО́СТИ́Й, НЕПРИМУ́ШЕНИЙ рідше, НЕЗМУ́ШЕНИЙ рідше. Він одразу ж завів розмову з колгоспниками, невимушену, пересипану жартами (О. Словник синонімів української мови