1. Словник української мови в 11 томах

непричетність

НЕПРИЧЕ́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неприче́тний.

Він притис долоні до грудей, як це робить дитина, коли хоче довести свою непричетність до виявленого бешкетництва (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 229);

Микола доказав свою непричетність до контрреволюційної організації (Гжицький, Вел. надії, 1963, 335).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непричетність — неприче́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. непричетність — -ності, ж. Абстр. ім. до непричетний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непричетність — НЕПРИЧЕ́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неприче́тний. Він притис долоні до грудей, як це робить дитина, коли хоче довести свою непричетність до виявленого бешкетництва (Ю. Смолич); Микола доказав свою непричетність до контрреволюційної організації (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах
  4. непричетність — Неприче́тність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)