1. Словник української мови в 11 томах

непровідник

НЕПРОВІДНИ́К, а́, ч., спец. Тіло, речовина, які не проводять електрики, тепла.

Учені почали розрізняти тіла, які проводять електрику, — провідники і тіла, що не проводять електрики, — непровідники (ізолятори) (Нариси розв. прикл. електр., 1957, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непровідник — непровідни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. непровідник — -а, ч., спец. Тіло, речовина, які не проводять електрики, тепла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непровідник — НЕПРОВІДНИ́К, а́, ч., спец. Тіло, речовина, які не проводять електрики, тепла. Учені почали розрізняти тіла, які проводять електрику, – провідники і тіла, що не проводять електрики, – непровідники (ізолятори) (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. непровідник — ІЗОЛЯ́ТОР (речовина, що не проводить електричного струму), ДІЕЛЕ́КТРИК, НЕПРОВІДНИ́К. Вона (слюда) широко застосовується в техніці як надійний ізолятор (з газети); У звичайних умовах сірка — діелектрик, а в екстремальних.. Словник синонімів української мови