непроточний

НЕПРОТО́ЧНИЙ, а, е. Який не тече, (про воду); стоячий.

Торф’яні болота утворюються від заболочування водойм з непроточною водою або заболочування суходільних просторів (Сіль. тепл. електростанції, 1957, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непроточний — непрото́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непроточний — -а, -е. Який не тече (про воду); стоячий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непроточний — НЕПРОТО́ЧНИЙ, а, е. Який не тече, (про воду); стоячий. Торф'яні болота утворюються від заболочування водойм з непроточною водою або заболочування суходільних просторів (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах