1. Словник української мови в 11 томах

непідвладний

НЕПІДВЛА́ДНИЙ, а, е. Який не перебуває під владою в кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь.

[Неофіт-раб:] Я.. здолаю жити не рабом злиденним, а вільним, непідвладним (Л. Укр., II, 1951, 240);

Дальшою ставала [Вутанька] для нього [Левченка] самого, недосяжною, непідвладною йому (Гончар, II, 1959, 192);

// перен. Який не залежить від волі, свідомості і т. ін.

Хвороба здатна штовхнути Жанну на який завгодно непідвладний розумові вчинок (Руд., Остання шабля, 1959, 555).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непідвладний — непідвла́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непідвладний — див. НЕЗАЛЕЖНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. непідвладний — див. непокірний; непохитний Словник синонімів Вусика
  4. непідвладний — -а, -е. Який не перебуває під владою в кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь. || перен. Який не залежить від волі, свідомості і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. непідвладний — НЕПІДВЛА́ДНИЙ, а, е. Який не перебуває під владою в кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь. [Неофіт-раб:] Я .. здолаю жити не рабом злиденним, а вільним, непідвладним (Леся Українка); Дальшою ставала [Вутанька] для нього [Левченка] самого... Словник української мови у 20 томах