1. Словник української мови в 11 томах

непізнаванний

НЕПІЗНАВА́ННИЙ, а, е. Недоступний для пізнання.

Вейсманізм-морганізм.. не визнає успадковування набутих організмами ознак у поколіннях, вважаючи вічною, постійною, непізнаванною речовину спадковості (Наука.., 9, 1956, 29);

// у знач.ім. непізнава́нне, ного, с. Те, чого не можна пізнати.

Який світ ми бачимо в них [баладах А. Міцкевича]? Це світ загадковий, ..світ хистких видінь, світ чудного й непізнаванного (Рильський, III, 1956, 300).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непізнаванний — непізнава́нний прикметник якого не можна пізнати Орфографічний словник української мови
  2. непізнаванний — -а, -е. Недоступний для пізнання. || у знач. ім. непізнаванне, -ного, с. Те, чого не можна пізнати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непізнаванний — НЕПІЗНАВА́ННИЙ, а, е. Недоступний для пізнання. Постмодерністський антураж покликаний затвердити status quo, за яким художник є істотою епізнаванною і безпомилково недоторканною водночас (з наук.-попул. літ.); // у знач. ім. непізнава́нне, ного... Словник української мови у 20 томах
  4. непізнаванний — НЕПІЗНА́ННИЙ (недоступний для пізнання), НЕПІЗНАВА́ННИЙ, ТРАНСЦЕНДЕ́НТНИЙ філос. Нема речей непізнанних, а є лише досі ще не пізнані (М. Рильський). — Пор. 1. незрозумі́лий. Словник синонімів української мови