1. Словник української мови в 11 томах

нерозважно

НЕРОЗВА́ЖНО. Присл. до нерозва́жний 1, 3.

Схилила [Галя] на руку голову та нерозважно плакала… (Мирний, І, 1949, 341);

Юхим роздивлявся, що він нерозважно ліг під кущем просто на гадюче гніздо (Ле, Ю. Кудря, 1956, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерозважно — нерозва́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нерозважно — див. необачно Словник синонімів Вусика
  3. нерозважно — Присл. до нерозважний 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нерозважно — НЕРОЗВА́ЖНО. Присл. до нерозва́жний 1, 3. Схилила [Галя] на руку голову та нерозважно плакала... (Панас Мирний); Юхим роздивлявся, що він нерозважно ліг під кущем просто на гадюче гніздо (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  5. нерозважно — Нерозважно нар. 1) Безутѣшно. Нерозважно плакала. Мир. ХРВ. 317. 2) Неразсудительно, легкомысленно. Словник української мови Грінченка