1. Словник української мови в 11 томах

нероздільний

НЕРОЗДІ́ЛЬНИЙ, а, е. Якого не можна роз’єднати, розділити; який являє собою єдине ціле з ким-, чим-небудь.

Славна Комуністична партія об’єднала всі народи Радянського Союзу в одну сім’ю нероздільну (Тич., III, 1957, 455);

Коли поет живе життям народу, тоді особисте так чи інакше переплітається з громадським, стає від нього нероздільним (Мал., Думки.., 1959, 132).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нероздільний — нерозді́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нероздільний — див. неподільний Словник синонімів Вусика
  3. нероздільний — -а, -е. Якого не можна роз'єднати, розділити; який являє собою єдине ціле з ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нероздільний — НЕРОЗДІ́ЛЬНИЙ, а, е, з ким – чим Якого не можна роз'єднати, розділити; який являє собою єдине ціле з ким-, чим-небудь. Коли поет живе життям народу, тоді особисте так чи інакше переплітається з громадським, стає від нього нероздільним (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  5. нероздільний — ЄДИ́НИЙ (який становить собою внутрішню єдність, сприймається як щось нерозривно зв'язане), ОДИ́Н, ЦІ́ЛІСНИЙ, ЦІ́ЛЬНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, МОНОЛІ́ТНИЙ, НЕРОЗДІ́ЛЬНИЙ, НЕДІЛИ́МИЙ, ЦІ́ЛИЙ рідко, ОДНОСТА́ЙНИЙ рідко. Словник синонімів української мови