1. Словник української мови в 11 томах

нерозумно

НЕРОЗУ́МНО. Присл. до нерозу́мний.

Шосе (тільки слава, що шосе), проведено так нерозумно, що воно раз у раз лізе вгору (Коцюб., III, 1956, 145);

Єгор глянув на Мічуріна і з виразу його обличчя збагнув раптом, що говорить невірно, нерозумно (Довж., І, 1958, 460).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерозумно — нерозу́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нерозумно — Присл. до нерозумний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нерозумно — НЕРОЗУ́МНО. Присл. до нерозу́мний. Шосе (тільки слава, що шосе), проведено так нерозумно, що воно раз у раз лізе вгору (М. Коцюбинський); Єгор глянув на Мічуріна і з виразу його обличчя збагнув раптом, що говорить невірно, нерозумно (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах