1. Словник української мови в 11 томах

нескромний

НЕСКРО́МНИЙ, а, е.

1. Який любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства і т. ін., хизуватися ними.

2. Нестриманий у поводженні, словах і т. ін.; невихований.

Обоє [Федір і Олеся], захоплені любовною грою, засліплені від щастя, не помічають Тані, що майне безпорадною блідою тінню поза вікном та й сховається, боячись бути нескромною (Дім., І будуть люди, 1964, 306);

// Який виражає нескромність.

Психіатрія менш за все підходила для дозвільних розваг [Геннадія], для нескромної цікавості і приємного подразнення нервів (Вол., Місячне срібло, 1961, 17).

3. Те саме, що непристо́йний.

Вітер доносить з-під лип на бульварі жарти нескромні, уривки пісень… (Тич., II, 1957, 258).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нескромний — (який позбавлений скромності) (з двозначними натяками) фривольний, двозначний, (фамільярний) сміливий, вільний. Словник синонімів Полюги
  2. нескромний — нескро́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. нескромний — -а, -е. 1》 Який любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства і т. ін., хизуватися ними. 2》 Нестриманий у поводженні, словах і т. ін.; невихований. || Який виражає нескромність. 3》 Те саме, що непристойний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нескромний — НЕСКРО́МНИЙ, а, е. 1. Який любить підкреслювати свої заслуги, позитивні якості і т. ін., хизуватися ними; хвалькуватий. Преса любить посмакувати зазвичай нескромні заяви боксерів на прес-конференціях перед боєм (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  5. нескромний — НЕПРИСТО́ЙНИЙ (про поведінку, позу, жест, слова, вислови тощо — який усупереч вимогам пристойності, моралі неприховано виражає або грубо підкреслює те, що пов'язане зі сферою інтимних, статевих відносин, деяких фізіологічних функцій організму)... Словник синонімів української мови