неслухання

НЕСЛУ́ХАННЯ, я, с. Небажання слухатися кого-небудь; неслухняність.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неслухання — неслу́хання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. неслухання — -я, с. Небажання слухатися кого-небудь; неслухняність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неслухання — НЕСЛУ́ХАННЯ, я, с. Небажання слухатися кого-небудь; неслухняність. Словник української мови у 20 томах