неслухання
НЕСЛУ́ХАННЯ, я, с. Небажання слухатися кого-небудь; неслухняність.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неслухання — неслу́хання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- неслухання — -я, с. Небажання слухатися кого-небудь; неслухняність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неслухання — НЕСЛУ́ХАННЯ, я, с. Небажання слухатися кого-небудь; неслухняність. Словник української мови у 20 томах