1. Словник української мови в 11 томах

несмертельний

НЕСМЕРТЕ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який не загрожує смертю, не може призвести до загибелі, смерті.

Серпень з вереснем схрестили Довгі шпаги несмертельні (Рильський, II, 1960, 75).

2. поет. Те саме, що несме́ртний.

Тільки там [у бою] справжня воля, справжній розмах для сили, тільки там відчуваєш себе живучим і несмертельним (Загреб., Диво, 1968, 282);

*У порівн. Старшина Векленко жив і діяв, наче несмертельний, підбадьорював людей веселим словом (Ю. Янов., Мир, 1956, 213).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несмертельний — несмерте́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. несмертельний — -а, -е. 1》 Який не загрожує смертю, не може призвести до загибелі, смерті. 2》 поет. Те саме, що несмертний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. несмертельний — НЕСМЕРТЕ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не загрожує смертю, не може призвести до загибелі, смерті. Серпень з вереснем схрестили Довгі шпаги несмертельні (М. Рильський). 2. поет. Те саме, що несме́ртний. Словник української мови у 20 томах
  4. несмертельний — Несмертельний, -а, -е Безсмертный. Словник української мови Грінченка