1. Словник української мови в 11 томах

неспинний

НЕСПИ́ННИЙ, а, е.

1. Який не припиняється, здійснюється протягом тривалого часу, без перерви; безупинний, безперервний.

З вулиці долітало неспинне гарчання моторів (Рибак, Час.., 1960, 32);

Отаке його безталання! Змалку — нужда і нужа: злиденне дитинство, безрадісна юність, бідність і поневіряння, неспинна виснажлива праця (Смолич, Мир.., 1958, 276).

2. Якого не можна зупинити, стримати; невтримний.

В страшному, неспинному пориві вривалися партизани в траншеї, доти (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 927).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неспинний — неспи́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неспинний — див. вічний; жвавий Словник синонімів Вусика
  3. неспинний — -а, -е. 1》 Який не припиняється, здійснюється протягом тривалого часу, без перерви; безупинний, безперервний. 2》 Якого не можна зупинити, стримати; невтримний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неспинний — НЕСПИ́ННИЙ, а, е. 1. Який здійснюється без перерви протягом тривалого часу; безупинний, безперервний. З вулиці долітало неспинне гарчання моторів (Н. Рибак); Отаке його безталання!... Словник української мови у 20 томах
  5. неспинний — НЕСТРИ́МНИЙ (про почуття, стан, властивості тощо — нічим не стримуваний, який не знає меж у чому-небудь або такий, якого неможливо стримати чи спинити), НЕСТРИ́МАНИЙ, НЕВТРИ́МНИЙ, НЕЗДЕ́РЖНИЙ розм., НЕВДЕ́РЖНИЙ розм., НЕВДЕРЖИ́МИЙ розм. Словник синонімів української мови