1. Словник української мови в 11 томах

несподіванка

НЕСПОДІ́ВАНКА, и, ж. Несподівана, раптова подія, явище, факт і т. ін.

[Руфін:] Приємна несподіванка! Не ждав я тебе сьогодні в своїм, домі бачить (Л. Укр., II, 1951, 399);

Вечір приніс несподіванку. Мандрівники натрапили на дві хатини (Донч., II, 1956, 67);

Щось тихо застогнало поміж деревами. Роман з несподіванки здригнувся, прислухався (Стельмах, І, 1962, 263).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несподіванка — (те, що зроблено зненацька) сюрприз. Словник синонімів Полюги
  2. несподіванка — несподі́ванка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. несподіванка — зст. пасаж; (приємна) сюрприз; (раптовість) несподіваність. Словник синонімів Караванського
  4. несподіванка — -и, ж. Несподівана, раптова подія, явище, факт і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. несподіванка — НЕСПОДІ́ВАНКА, и, ж. Непердбачена, несподівана, раптова подія, явище, факт, обставина і т. ін. [Руфін:] Приємна несподіванка! Не ждав я тебе сьогодні в своїм домі бачить (Леся Українка); Вечір приніс несподіванку. Мандрівники натрапили на дві хатини (О. Словник української мови у 20 томах
  6. несподіванка — Несподівано, як грім із неба. Коли несподівано щось сталось. Буває, що в красну погоду грім ударить. Несподівані гості, треба ноги попелом посипати. Коли прийдуть несподівано великі приятелі, які рідко бувають. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. несподіванка — НЕСПОДІ́ВАНКА (несподівана подія, явище, факт, обставина і т. ін.); СЮРПРИ́З розм. (несподівана подія, явище); ПАСА́Ж заст., ірон. (несподівана подія, несподіваний, дивний поворот справи). Щось тихо застогнало поміж деревами. Словник синонімів української мови
  8. несподіванка — Несподі́ванка, -нки, -нці; -ванки, -ванок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. несподіванка — Несподіванка, -ки ж. Неожиданность; сюрпризъ. Словник української мови Грінченка