1. Словник української мови в 11 томах

неспівзвучний

НЕСПІВЗВУ́ЧНИЙ, а, е. Який не збігається з чим-небудь, не відповідає чому-небудь, но схожий у звучанні (про звуки мови, слова і т. ін.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неспівзвучний — неспівзву́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неспівзвучний — -а, -е. Який не збігається з чим-небудь, не відповідає чому-небудь, не схожий у звучанні (про звуки мови, слова і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неспівзвучний — НЕСПІВЗВУ́ЧНИЙ, а, е. 1. Не схожий у звучанні (про звуки мови, слова і т. ін.). 2. перен. Який не має внутрішньої схожості, подібності; несуголосний (у 2 знач.). Неспівзвучні ідеї; Неспівзвучні погляди. 3. з чим, чому і без дод., перен. Словник української мови у 20 томах