нестерпний
НЕСТЕ́РПНИЙ, а, е. Якого важко або неможливо витерпіти, перенести.
Він стогнав, він вив з нестерпного душевного болю і сам не помічав, як бився головою об стіну (Гр., І, 1963, 429);
Нехльода скаржився на нестерпні умови роботи, на велику завантаженість (Шиян, Баланда, 1957, 147);
В гарячому повітрі стояв нестерпний чад — дихати було важко (Збан., Крил. гонець, 1953, 18);
// Дії та вчинки якого не терплять, не переносять інші.
Досить неприязно подивилася на нього, зневага пробивалася в очах її, скривилася — нестерпна людина той Павлик (Горд., Буян, 1938, 8);
Він користувався серед бійців далеко більшою пошаною, аніж, приміром, норовистий, часом зовсім нестерпний, лейтенант Сагайда (Гончар, III, 1959, 374).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нестерпний — несте́рпний прикметник Орфографічний словник української мови
- нестерпний — Нестерпучий, ок. невитерпний; (холод) собачий; (- вдачу) НЕМОЖЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
- нестерпний — Невимовний, невиносний, незносний, нестерпимий, нестерпучий, страшений, страшний, страшнючий Словник синонімів Вусика
- нестерпний — -а, -е. Якого важко або неможливо витерпіти, знести. || Дії та вчинки якого не терплять, не зносять інші. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нестерпний — НЕСТЕ́РПНИЙ, а, е. Назвичайний за силою, ступенем свого вияву до такої міри, що його неможливо або дуже важко витримати, витерпіти, перенести. Він стогнав, він вив з нестерпного душевного болю і сам не помічав, як бився головою об стіну (Б. Словник української мови у 20 томах
- нестерпний — ЛЮ́ТИЙ (про мороз, спеку, вітер і т. ін. — надзвичайно сильний), СТРАШНИ́Й, СКАЖЕ́НИЙ, НЕСАМОВИ́ТИЙ, НЕЩА́ДНИЙ, БЕЗПОЩА́ДНИЙ, ШАЛЕ́НИЙ, ЗЛИЙ, ЗЛЮ́ЩИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ОСКАЖЕНІ́ЛИЙ, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ, НЕСТЯ́МНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ розм., ОСАТАНІ́ЛИЙ розм. Словник синонімів української мови