нестриманий
НЕСТРИ́МАНИЙ, а, е.
1. Якого не стримали, не затамували; якого важко або неможливо стримати; дуже сильний.
Стояло кілька хлопців і родичі при них. Велися уривчасті речі, лунали нестримані ридання (Л. Укр., III, 1952, 568);
Нестриманим потоком Ідуть і йдуть робітники (Олесь, Вибр., 1958, 282).
2. Який не вміє стримуватися, володіти собою.
Лейтенант знав Оленченка як хлопця нестриманого і був майже певен, що нагрубив таки він (Багмут, Записки.., 1961, 84).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нестриманий — нестри́маний прикметник невитриманий Орфографічний словник української мови
- нестриманий — НЕСТРИМАНИЙ – НЕ СТРИМАНИЙ – НЕСТРИМНИЙ Нестриманий, прикм. Якого не стримали; якого важко або неможливо стримати, дуже сильний; невитриманий: нестримані ридання, нестриманий потік, нестриманий хлопець. Не стриманий, наст, з дієприкм. Літературне слововживання
- нестриманий — (хто) див. ЗАПАЛЬНИЙ. Словник синонімів Караванського
- нестриманий — див. запальний Словник синонімів Вусика
- нестриманий — -а, -е. 1》 Якого не стримали, не затамували; якого важко або неможливо стримати; дуже сильний. 2》 Який не вміє стримуватися, володіти собою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нестриманий — НЕСТРИ́МАНИЙ, а, е. 1. Якого не здержали, не затамували; якого важко або неможливо здержати; дуже сильний. Стояло кілька хлопців і родичі при них. Словник української мови у 20 томах
- нестриманий — БУРХЛИ́ВИЙ (про почуття та їх вираження — який виявляється з великою силою; про вдачу людини — схильний до палкого, схвильованого вияву своїх почуттів), БУРЛИ́ВИЙ, БУ́РНИЙ рідше, БУ́ЙНИЙ підсил. розм., ВУЛКАНІ́ЧНИЙ підсил. рідше. Словник синонімів української мови