1. Словник української мови в 11 томах

несумлінний

НЕСУМЛІ́ННИЙ, а, е. Який не має совісті, честі, не ставиться сумлінно, чесно, добросовісно до своїх обов’язків.

Треба було [Герману] день і ніч пильнувати, стояти на сторожі, оборонятися від несумлінних конкурентів (Фр., VIII, 1952, 394);

// Який виражає відсутність сумлінності, чесності, добросовісності.

Коли він [трудовий колектив] добре згуртований, не мириться з несумлінним ставленням до роботи, по-справжньому бореться проти пережитків минулого, він обов’язково доб’ється успіху (Рад. Укр., 30.І 1964, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несумлінний — несумлі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. несумлінний — -а, -е. Який не має совісті, честі, не ставиться сумлінно, чесно, добросовісно до своїх обов'язків. || Який виражає відсутність сумлінності, чесності, добросовісності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. несумлінний — НЕСУМЛІ́ННИЙ, а, е. Який не ставиться чесно, добросовісно, відповідально до своїх дій, учинків, обов'язків. Треба було [Герману] день і ніч пильнувати, стояти на сторожі, оборонятися від несумлінних конкурентів (І. Словник української мови у 20 томах
  4. несумлінний — НЕДБА́ЛИЙ (який ставиться до своїх обов'язків без належної уваги, ретельності), НЕДБАЙЛИ́ВИЙ, НЕСУМЛІ́ННИЙ, НЕДОБРОСО́ВІСНИЙ (без чесності, сумлінності до своїх обов'язків); БЕЗГОСПОДА́РНИЙ, НЕХАЗЯЙНОВИ́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови