нетвердий
НЕТВЕРДИ́Й, а́, е́.
1. Який угинається, подається дри дотику, натискуванні і т. ін.; м’який.
2. Досить нестійкий (про ходу, рухи і т. ін.); невпевнений.
Нетвердою ходою підходив Яків до дому свого начальника (Н.-Лев., І, 1956, 183);
Інна пройшла по кімнаті нетвердими кроками, наче ноги в неї були затерплі (Гур., Осок. друзі, 1946, 68);
// Який не має міцної опори; хисткий.
Довга фігура [Семена] розігнулась поволі та захиталась на нетвердих ногах, як привид (Коцюб., II, 1955, 101);
Тіло злегка погойдувалось на нетвердих ногах (Шиян, Баланда, 1957, 36).
3. перен. Нестійкий у своїх переконаннях, намірах і т. ін.; який легко підпадає під чий-небудь вплив.
Брати його, ученики, Нетвердії, душеубогі, Катам на муку не дались, Сховались (Шевч., II, 1963, 372);
Іван Франко своїм гострим словом карає, б’є всіх тих, хто в любові своїй до України нетвердий і легковажний (Тич., III, 1957, 165).
Значення в інших словниках
- нетвердий — нетверди́й прикметник Орфографічний словник української мови
- нетвердий — див. м'який Словник синонімів Вусика
- нетвердий — -а, -е. 1》 Який угинається, подається від дотику, натискування і т. ін.; м'який. 2》 Досить нестійкий (про ходу, рухи і т. ін.); невпевнений. || Який не має міцної опори; хисткий. 3》 перен. Нестійкий у своїх переконаннях, намірах і т. ін.; який легко підпадає під чий-небудь вплив. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нетвердий — НЕТВЕРДИ́Й, а́, е́. 1. Який угинається, подається при дотику, натискуванні і т. ін.; м'який. Нетверде крісло. 2. Досить нестійкий (про ходу, рухи і т. ін.); невпевнений. Нетвердою ходою підходив Яків до дому свого начальника (І. Словник української мови у 20 томах
- нетвердий — М'ЯКИ́Й (який легко вгинається при дотику, натискуванні тощо), ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, НЕТВЕРДИ́Й. Його ноги грузли в м'яких грядках (І. Нечуй-Левицький); Андрій більше не барився і поспішив до Орлика. Словник синонімів української мови